Чому ми бачимо сни? Чи можемо ми керувати ними? Що вони означають? На сьогодні чимало наукових досліджень присвячено цим питанням і та створенню теорій щодо того, чому наш розум вигадує сновидіння. Це образи в нашій уяві та історії, які наш розум створює, поки ми спимо. Вони можуть бути цікавими, веселими, романтичними, тривожними або страшними.

Цікаві факти про сни
Ось деякі ключові моменти, що стосуються сновидінь.
• Ми бачимо від 3 до 6 сновидінь протягом ночі, хоча в більшості випадків не пам’ятаємо їх.
• Зазвичай сновидіння триває від 5 до 20 хвилин.
• Близько 95% снів забуваються до моменту, коли людина встає з ліжка.
• Під час сну мозок переосмислює і розвиває довгострокові спогади.
• Жінки бачать більше снів про сім’ю, дітей та дім, у порівнянні з чоловіками.
• 48% персонажів, які з’являються в наших снах – це знайомі особи
• Незрячим людям сниться більше сенсорних та звукових компонентів, якщо порівняти зі зрячими.
• На якість сну та сновидінь впливає вживання алкоголю.

Що таке сновидіння?
Сновидіння – це стан свідомості, що характеризується особливими сенсорними, пізнавальними й емоційними проявами під час сну. Людина, що снить, має обмежений контроль над вмістом, зоровими образами й пам’яттю.
Нема інших таких станів, які б вивчалися так само широко, і були б настільки непояснені, як сновидіння.
Існують значні відмінності між нейрофізіологічним і психоаналітичним підходом до вивчення снів. Нейробіологія цікавиться процесами, які відбуваються в людському мозку.

Психоаналіз концентрується на значенні снів і та їх співвідношенні з реальністю.Сни, як правило, наповнені емоційними і яскравими переживаннями, які ніби створюють нову “реальність” із нічого. Зазвичай людина не усвідомлює того, що спить і справді переживає сновидіння, як реальність. Проте інколи ми можемо керувати тим, що бачимо. Такі сни називають усвідомленими.

Нейрофізіологія намагається пояснити, яким чином і в який саме момент виникає сновидіння, пов’язуючи цей процес із фазами швидкого руху очей (REM) та циклами сну.
Є п’ять фаз сну:
1. Неглибокий, легкий сон – очі рухаються повільно, і м’язова активність сповільнюється. Цей етап займає 4–5% від загального сну
2. Рух очей зупиняється і мозкова активність уповільнюється, Цей етап триває 45–55% від загального сну
3. Виникає повільна мозкова активність, яка називається дельта–хвилі, яка перемежовуються з меншими, швидкими хвилями – цей період займає. 4–6% від загального сну.
4. Мозок виробляє фактично лише дельта хвилі. Дуже важко розбудити когось під час етапів 3 і 4, які разом називаються фазою “глибокого сну“. Рух очей чи м’язова активність відсутні. Людина, яку збудили, під час цієї фази не може відразу прокинутися, почувається ніби п’яна або дезорієнтована кілька хвилин. Глибокий сон триває 12–15% від загального часу сну.
5. Фаза швидкого сну (REM) – дихання більш швидким і неглибоким, очі швидко рухаються в різних напрямках, а м’язи кінцівок стають ніби тимчасово паралізованими, збільшується частота серцевих скорочень, підвищується артеріальний тиск. Коли люди прокидаються під час швидкого сну, вони часто описують вигадливі та нелогічні сни. Ця фаза триває 20–25% від загального часу сну.

Чому ми бачимо сни?
Існують різні пояснення щодо того, чому людина бачить сновидіння. Чи сни є просто частиною циклів сну або вони служать для якоїсь іншої мети?
Ось деякі гіпотези, чому виникають сновидіння:
– щоб втілювати несвідомі бажання та мрії;
– щоб інтерпретувати випадкові сигнали мозку і тіла під час сну;
– для закріплення й обробки інформації, яка накопичилася протягом дня;
– щоб виконувати функцію однієї з форм психотерапії;
Нові методики досліджень показують, що сновидіння:
• Це опрацювання пам’яті «оффлайн» – сни закріплюють наші пізнавальні та запам’ятовувальні завдання. Тому міф про те, що треба класти книжку під подушку – таки щось має в собі.
• Це частина системи, яка залучена, коли ми мріємо або блукаємо в думках удень. Тому сновидіння можна розглядати як моделювання реального життєвого досвіду нашим мозком.
• Сон бере участь у розвитку пізнавальних здібностей.
• Сни важливим відображенням людського підсвідомого, що пов’язане з психоаналізом.
• Це унікальний стан свідомості, яке включає в себе три часових виміри: досвід сьогодення, опрацювання минулого, і підготовка до майбутнього.
• Сновидіння створює психологічний простір, де можуть об’єднуватися суперечливі або дуже складні поняття. Цей процес допомагає підтримувати психологічну рівновагу людини.
Хто може бачити сни?
Дані лабораторних досліджень показують, що сни бачать усі люди. Хоча дуже невеликий відсоток може згадати сновидіння, вважається, що сни сняться усім від 3 до 6 разів на добу, тривалістю від 5 до 20 хвилин.
Є чинники, які впливають на запам’ятовування снів, та наскільки сни залишаються цілісними та яскравими.
Старіння спричиняє зміни в процесах сну та мозковій активності.
Науковці вважають, що сновидіння з часом поступово та стають менш інтенсивними. До речі, ця еволюція відбувається швидше у чоловіків, ніж у жінок.
Стать теж має вплив на характер сновидінь.Дослідження снів 108 чоловіків і 110 жінок показали, що нема значних відмінностей щодо агресії, дружби, сексуальності, зброї чи одягу. Проте жіночі сни показували більшу кількість членів сім’ї, дітей, а також деталей інтер’єру. В іншому дослідженні, у чоловіків було більше снів, пов’язаних з агресією, ніж у жінок. Цікаво також, що у чоловіків у снах вдвічі частіше з’являлися персонажі чоловічої статі, а ось жінки бачили у сні осіб обох статей однаково, причому кількість персонажів у сновидіннях жінок була більша.
Порушення сну. Сновидіння посилюються у хворих з безсонням, адже їх сни відображають стрес, пов’язаний з їх станом. Наприклад ті, хто страждає на нарколепсію часто мають дивні, негативно забарвлені сни.
Соціальне становище. Одне з досліджень перевірило гіпотезу, зміст сновидінь та здатність їх пам’ятати залежать від соціального статусу людей. Учасники, які мали низький ступінь соціальної захищеності, частіше бачили сни та запам’ятовували їх, а також їхні сновидіння наповнені інтенсивними образами, які відбивали їхні сильні емоції уві сні.